Чи існує «український Моссад»: факти говорять самі за себе

03.08.2024

113

Після повномасштабного російського вторгнення наприкінці лютого 2022 року ідея створення «українського моссаду» – спеціальної структури, яка б займалася ліквідацією зрадників – стає все привабливішою у нашому суспільстві. Хоча ця думка неодноразово озвучувалась ще з 2014 року, коли росія захопила Крим та окремі райони Луганської та Донецької областей, офіційні підтвердження існування таємної організації месників почали з’являтися лише зараз.

Діяльність «українського моссаду» неодноразово підтверджував глава ГУР МО Кирило Буданов. Наприклад, відповідну заяву він зробив на початку жовтня 2022 року в ефірі загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини». А у грудні 2023 року джерела Радіо Свобода у силових органах розповіли, що ліквідація колишнього народного депутата України Іллі Киви є спецоперацією Служби безпеки України, хоча голова СБУ Василь Малюк це не підтвердив. Однак у березні 2024 року він все ж розкрив деякі деталі в інтерв’ю телеканалу ICTV.

Список громадян України, які стали на бік ворога й діяли проти власної держави, налічує не одну сотню імен. Так, лише за 2023 рік, за інформацією Генерального прокурора України Андрія Костіна, до позбавлення волі на строк понад 10 років засуджено 400 зрадників, колаборантів і навідників, сімох із них – на довічне.

Однак відплата наздоганяє зрадників не лише у вигляді суду. Багато з них були ліквідовані в результаті таємних операцій спецслужб або ж руками народних месників, які діяли на свій розсуд. Бо, так чи інакше, але відплата наздожене кожного, хто здійснив злочини проти української державності.

То ж, згадаймо найбільш відомі ліквідації зрадників і колаборантів.

Олексій Мозговий

23 травня 2015 року був розстріляний у власному авто Олексій Мозговий (1975 року народження, селище Нижня Дуванка Сватівського району Луганської області), більше відомий як ватажок незаконного військового угруповання «Призрак».

Навесні 2014 року, після початку російсько-української війни, Мозговий повернувся в Україну з Санкт-Петербурга, де до цього був на заробітках. Він очолив терористичне збройне формування «Народне ополчення Луганщини» (Призрак). 6 квітня брав участь у штурмі будівлі луганського управління СБУ. Згодом він передислокувався на базу відпочинку «Ясени», біля Свердловська (нині Довжанськ), де організував військовий табір для навчання своїх бійців. У травні того ж року батальйон «Призрак» передислокувався до Лисичанська, де захопив територію виробництва № 2 склозаводу «Пролетарій». Після того, як ЗСУ звільнили Лисичанськ і Сєверодонецьк, змушений був покинути місто й перебазуватися углиб окупованих територій Луганщини.

За оцінками аналітичної групи Da Vinci AG, ліквідація Мозгового відноситься до спецоперації російських спецслужб, які цілеспрямовано усувають командирів підрозділів, які мають конфлікт з «офіційними» керівниками, призначеними рф для керівництва псевдодержавними утвореннями.

Влітку 2023 року терорист Ігор Гіркін, який командував захопленням Слов’янська у 2014 році, у своєму черговому відеоблозі підтвердив цю версію, заявивши, що у 2015 році розпорядження про ліквідацію так званого командира НВФ «Призрак» Олексія Мозгового виконали найманці з «ПВК Вагнера». Наказ віддавали з ГРУ рф.

Дрьомов Павло («Батя»)

12 грудня 2015 року був ліквідований командир «бойовиків» Стаханова та Первомайська (Луганщина), командир збройного угруповання «Казачья национальная гвардия Всевеликого войска Донского» Павло Дрьомов з позивним «Батя» (1976 року народження, м. Стаханов (Кадіївка).

Автівка з Дрьомовим підірвалася на трасі Первомайськ – Стаханов. Бойовик прямував до Стаханова в Палац культури імені Горького, де мало відбутися його весілля з російською режисеркою з Санкт-Петербургу Тетяною.

Як зазначили у матеріалі Радіо Свобода, Дрьомова загинув за схемою, яку вже можна вважати класичною для розборок луганських сепаратистів.Він, як і низка інших відомих колаборантів, ліквідованих у той час, входив до лав так званої «сепаратистської опозиції». Всі вони намагалися побудувати власні удільні князівства в окупованих сепаратистами містах південної частини Луганщини. Всі вони відкрито звинувачували головного ватажка «ЛНР» Ігоря Плотницького в крадіжках «гуманітарки» і торгівлі вугіллям, чим підривали його авторитет в очах кремлівських кураторів.

Також поширювалася думка про причетність російських спецслужб до ліквідації самостійних польових командирів бойовиків.

Ігор Плотницький

6 серпня 2016 року близько 8-ї ранку в кварталу імені Ватутіна, що в східній частині Луганська, пролунав гучний вибух: невідомі підірвали джип Toyota Land Cruiser, який належав особисто голові угруповання «лнр» Ігореві Плотницькому (1964 року народження, Чернівецька область). У результаті вибуху нібито один з охоронців ватажка терористів загинув і ще двоє отримали поранення, а сам Плотницький потрапив в реанімацію у важкому стані. Однак вже через день після замаху був виписаний з лікарні, що сприяло поширенню версії про замах як «самопіар».

Після цієї події Плотницький протримався на чолі окупаційної влади до 24 листопада 2017 року, коли «міністр державної безпеки лнр» Леонід Пасічник повідомив, що «глава республіки» написав заяву про відставку за станом здоров’я. Так Плотницький був усунений з посади внаслідок перевороту, внаслідок чого був змушений втекти до рф.

Згодом видання «Апостроф», посилаючись на власні джерела, близькі до верхівки луганських бойовиків, писало, що у Москві Плотницький був затриманий і близько двох тижнів давав свідчення на допиті. Його не заарештували, він проживає у російській столиці, але кожен його крок контролюється спецслужбами.

Євген Жилін

19 вересня 2016 року у Москві в поселенні Горки-2 в елітному кафе «Ветерок» був убитий пострілом у голову Євген Жилін – засновник проросійського злочинного угруповання «Оплот», підтримуваного російськими спецслужбами.

Колишній співробітник правоохоронних органів Євген Володимирович Жилін (1976 року народження, м. Харків) став відомим під час Революції Гідності (грудень 2013 – лютий 2014 років). Він був активним учасником харківського «антимайдану», під його керівництвом сотні залучених «спортсменів» і кримінальників брали участь у масштабних погромах киян протягом двох місяців.

Після розстрілу Євромайдану 21 лютого 2014 року Жилін втік з України. Був оголошений МВС у кримінальний розшук , його звинувачували у підпалі автомобілів, у викраденні та побитті учасників Євромайдану.

Жилін зіграв важливу роль у перші місяці 2014-го як координатор і фінансист бойовиків на Донбасі. Він активно підтримував злочинне угруповання Олександра Захарченка, якого потім російські куратори вирішили зробити «прем’єр-міністром «днр».

Як писали ЗМІ, вбивство Жиліна було професійним. Вбивці вирахували його маршрут руху й з’явилися в ресторані раніше за самого Жиліна. Діяли напевно. Кілер утік швидко і неодноразово змінював транспорт. Охорона селища та системи спостереження не встигли зреагувати, вбивці втекли безперешкодно, швидкий пошук ні до чого не привів.

Його показова ліквідація – це наочний приклад ганебної долі зрадників своєї Батьківщини і свого народу. Як бачимо, розплата знайшла злочинця, якого не врятувало ні перебування на території держави-агресора, ні наявність фахової охорони та систем спостереження.

Армен Багірян («Багги»)

На початку жовтня 2016 року смерть настигла російського найманця Армена Багіряна (1974 року народження, м. Москва, рф). Його знайшли розстріляним в автомобілі поблизу села Жовте на території тимчасово окупованого Слов’яносербського району Луганської області.

За інформацією джерел, Армен Багірян був «куратором» каналу контрабандного постачання продуктів харчування, товарів народного споживання, наркотичних речовин та спирту з України на тимчасово окуповану територію Луганщини. Він безпосередньо підпорядковувався співробітникам «мгб лнр». Вважається, що ліквідація Армена Багіряна на псевдо «Багги» є продовженням війни за перерозподіл фінансових потоків і сфер економічного впливу в так званій «лнр».

Арсен Павлов («Моторола»)

16 жовтня 2016 року був ліквідований один із найвідоміших бойовиків Донбасу – російський найманець Арсен Павлов (1983 року народження, м. Ухта, Комі, рф), на позивний «Моторола». Цю зухвалу спецоперацію здійснило П’яте управління Департаменту контррозвідки СБУ.

Колишній автомийник з Ростова-на-Дону, якому під час служби в армії довелося взяти участь у Другій російсько-чеченській війні, з початком російської агресії проти України у 2014 році доєднався до контрольованих рф бойовиків на Донбасі. Він очолював батальйон «Спарта». Павлов відзначився стратами українських військовополонених після боїв за Донецький аеропорт. За його власним зізнанням, розстріляв щонайменше 15 військовополонених.

Подробиці спецоперації оприлюднив журналіст Юрій Бутусов у жовтні 2021 року. За його словами, для реалізації плану – підриву ліфта будинку в Донецьку, де жив сепаратист, – зголосилися два добровольці. Один з них – кадровий співробітник зі спецпідготовкою, інший – позаштатний агент. За легендою, диверсанти діяли як бригада ліфтерів, які проводять плановий огляд. Вони повинні були відкрити шахту ліфта і встановити на кабіні міни.

Журналіст наголосив, що працівникам СБУ також було важливо виключити всі ризики для мирних жителів, які проживали в будинку. Саме з цієї причини в ліфті встановили прослуховуючий датчик: коли Павлов зайшов в під’їзд зі своїм охоронцем, агент зателефонував «Моторолі», щоб підтвердити його місцезнаходження. У той момент, коли в ліфті задзвонив телефон, а терорист підняв трубку, пролунав вибух.

Виконавці цієї надзвичайно зухвалої спецоперації благополучно покинули Донецьк.

Олег Анащенко

4 лютого 2017 року у тимчасово окупованому Луганську пролунав вибух. Як виявилося, внаслідок підриву автомобіля загинув один з високопосадовців окупаційної влади Олег Анащенко (1968 року народження, м. Ровеньки), який очолював управління так званої «народної міліції лнр». Його смерть підтвердила моніторингова місія ОБСЄ, яка в той час діяла в окремих районах Донецької та Луганської областей, захоплених проросійськими злочинними угрупованнями.

Більшість аналітиків та експертів зійшлися тоді на думці, що ця ліквідація є ще однією ланкою в ланцюгу знищень сепаратистів, яких підозрювали у підготовці перевороту проти режиму Плотницького, який тоді очолював терористичне угруповання «лнр». Тобто він став жертвою внутрішніх політичних розборок.

Хоча в українському інфопросторі лунали заяви, що Анащенка настигла розплата за збиття українського транспортного літака Іл-76 під аеропортом Луганська та загибель 49 наших воїнів, яке сталося 14 червня 2014 року. Саме Анащенко у червні 2014 командував всією ППО у луганських терористів і був безпосереднім організатором збиття транспортника.

Михайло Толстих («Гіві»)

8 лютого 2017 року в тимчасово окупованій Макіївці у власному кабінеті був ліквідований бойовик Михайло Толстих (1980 року народження, м. Іловайськ), більше відомий як «Гіві».

Штаб воєнного злочинця розміщувався в будівлі Макіївського державного проєктного інституту. Після попереднього замаху, що стався під Авдіївкою, поранений «Гіві» майже не виходив зі штабу, побоюючись повторного замаху й фактично мешкав у своєму кабінеті.

За заявами окупаційної влади, для ліквідації бойовика використали реактивний піхотний вогнемет «Джміль». Підозрюваними у смерті Толстих оголосили українські ДРГ.

Міністерство оборони України підтвердило загибель «Гіві». У відомстві нагадали, що Михайло Толстих ще з весни 2014 року брав активну участь в бойових діях проти українських військ, зробив швидку кар’єру, ставши одним із піар-героїв бойовиків і російської пропаганди.

На совісті «Гіві» – обстріли міст і сіл з важкого озброєння, знущання над полоненими українськими військовими, жорстоке поводження з цивільними, мародерство та інші воєнні злочини. Згадайте, наприклад, відеосюжет, коли Толстих піддає тортурам і приниженням полонених військовослужбовців ЗСУ, зокрема командира 90-го батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ підполковника Олега Кузьміних.

Олександр Захарченко

31 серпня 2018 року внаслідок вибуху в донецькому ресторані «Сєпар» загинув ватажок терористичного угруповання «днр» Олександр Захарченко (1976 року народження, м. Донецьк).

Серед постраждалих також так званий «міністр доходів і зборів» терористичної організації Олександр Тимофеєв, відомий за прізвиськом «Ташкент». Щодо Тимофеєва склалася репутація сірого кардинала «днр». Спочатку повідомлялося про його загибель, але він особисто з’явився на похорони Захарченка через кілька днів.

Варто зазначити професійність підготовки до ліквідації ватажка донецьких сепаратистів. Представник ГУР Міністерства оборони України Вадим Скібіцький в ефірі «5 каналу» заявив, що, за даними воєнної розвідки України, за знищенням Захарченка стоїть ФСБ. Він наголосив, що таким чином росія «зачищає» у фейкових республіках тих, хто може стати свідками агресії рф проти України в міжнародних судах.

Доля Олександра Тимофеєва «Ташкента» склалася більш вигадливо. У 2018 році він покинув Донецьк і виїхав до рф, як ходили чутки, назавжди. Його ім’я в інформаційному полі знову спливло вже у 2022 році, колишнього «міністра доходів і зборів днр» російський суд звинуватив у замаху на шахрайство в особливо великому розмірі й призначив три з половиною роки позбавлення волі.

Тимофєєв діяв не сам, а разом із колишнім радником експрем’єра України часів президента-втікача Віктора Януковича Миколи Азарова Ігорем Сосновським. Повідомлялося, що фігуранти обіцяли за п’ять мільйонів доларів сприяти припиненню кримінального переслідування бізнесмена, однак Сосновський у квітні отримав умовний термін.

Звинувачення клопотало про призначення «Ташкенту» чотирьох років позбавлення волі – мінімальний термін із урахуванням статті. Проте московський суд призначив вирок нижчим за мінімально можливу межу, врахувавши, що фігурант є ветераном бойових дій, має звання «героя днр» і поранення.

Сергій Горенко

16 вересня 2022 року в Луганську внаслідок вибуху у власному кабінеті загинув колишній український правоохоронець Сергій Горенко (1982 року народження, с. Ювілейне Луганської області), який обіймав посаду «генерального прокурора» так званої «лнр».

Як у березні 2024 року розповів голова Служби безпеки України Василь Малюк в інтервʼю на телеканалі ICTV, Горенко вибухнув у своєму кабінеті разом зі своїм заступником завдяки 800 грамів пластида С-4. За словами Малюка, саме цей зрадник засуджував українських військових до страти. Попри все сказане, голова СБУ офіційно не підтвердив участь українських спецслужб у ліквідації Горенка.

Кирило Стремоусов

9 листопада 2022 року в районі Генічеська загинув заступник Сальдо Кирило Стремоусов (1976 року народження, Гольмівський Донецької області). За офіційною версією, озвученою рф, він загинув внаслідок ДТП, але в Україні не виключають його ліквідацію своїми ж. Подія сталася за кілька днів до деокупації Херсона.

Проте 18 жовтня 2023 року Малиновський районний суд Одеси засудив Стремоусова до 9 років за колабораціонізм, до 13 років із конфіскацією майна за держзраду і до довічного ув’язнення за держзраду в умовах збройного конфлікту. І зобов’язав колаборанта сплатити 13 тисяч гривень судових витрат.

У суді зазначили, що українська влада смерть колаборанта офіційно підтвердити все ще не може, у зв’язку з чим його судове переслідування продовжилося навіть після появи інформації про смертельну ДТП.

Іван Приходько

21 грудня 2022 року під час ракетного обстрілу в ресторані «Шеш-Беш» у тимчасово окупованому Донецьку було поранено колаборанта Івана Приходька (1970 року народження, м. Донецьк), якого окупанти обрали «мером» окупаційної адміністрації Горлівки. Разом з ним під обстріл потрапили ексголова Роскосмосу, керівник групи військових радників «Царські вовки» Дмитро Рогозін, який святкував у закладі день народження, та «голова уряду днр» Віталій Хоценко, обидва були поранені.

За даними ЗМІ, Рогозін отримав осколкове поранення м’яких тканин голови, проникне осколкове поранення сідниць, а також проникне осколкове поранення лівого стегна. Його госпіталізували. Поранення отримали також особи, які його супроводжували.

Депутат Держдуми рф Олексій Журавльов, який також був присутній на святкуванні дня народження Рогозіна, впевнений, що обстріл стався за чиїмсь наведенням. За його твердженням, було три прицільні влучення.

Ігор Корнет

15 травня 2023 року в одній з перукарень тимчасово окупованого Луганська стався вибух, який окупаційна влада кваліфікувала як замах на вбивство так званого «міністра внутрішніх справ» угруповання «лнр» Ігоря Корнета (1973 року народження, м. Луганськ). За інформацією місцевих ЗМІ, тоді внаслідок вибуху постраждали 7 людей.

Як повідомила СБУ, Ігор Корнет особисто організовував катування. До початку російсько-української війни він працював в органах МВС України, а у 2014 році перейшов на бік росії. Корнет вижив після замаху, але залишився тяжким інвалідом.

Олег Царьов

27 жовтня 2023 року на колишнього українського нардепа Олега Царьова (1970 року народження, м. Дніпро), який не приховував свої проросійські погляди й після початку російсько-української війни підтримав агресора, було скоєно замах. У той час він перебував в Санаторії Кірова, що знаходиться в Ялті у тимчасово окупованому Криму. Відповідальність за спробу усунення колаборанта взяла на себе СБУ.

Деталі спецоперації не розголошувалися. Відомо лише, що в Царьова влучили двома пострілами з вогнепальної зброї.

«Він давно був у списку зрадників, які мають відповісти за свої злочини. Царьов – абсолютно законна ціль. Це не просто фанатик «русского мира», а людина, яка особисто приїхала разом з російськими танками захоплювати Київ», – повідомило джерело в українських спецслужбах.

Варто нагадати, що у березні 2022-го Офіс Генпрокурора повідомив Царьову підозру в зазіханні на територіальну цілісність України та колабораціонізмі. А 11 травня 2023 року СБУ оголосила йому ще одну підозру – у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного часу.

Михайло Філіпоненко

8 листопада 2023 року у тимчасово окупованому Луганську внаслідок вибуху автомобіля було ліквідовано так званого депутата так званого «вєрховного совєта лнр» від російської партії лдпр Михайла Філіпоненка (1975 року народження, м. Луганськ).

Філіпоненко був причетний до організації катівень на окупованих територіях Луганської області, де військовополонені та цивільні заручники піддавалися нелюдським катуванням. Сам Філіпоненко також особисто жорстоко катував людей.

Українська розвідка підтвердила причетність до ліквідації зрадника. ГУР повідомило, що операцію реалізували спільно з представниками руху опору.

Владлен Татарський (Максим Фомін)

2 квітня 2023 року в російському Санкт-Петербурзі через вибух загинув російський пропагандист, колаборант Владлен Татарський (справжнє ім’я Максим Фомін, 1982 року народження, м. Макіївка), якому подарували статуетку з вибухівкою.

Як розповів глава СБУ Василь Малюк, Владлен Татарський до 2014 року був ув’язнений на Донеччині. Згодом днрівці його звільнили, після чого Татарський почав воювати в різних незаконних збройних формуваннях і вбивати українців. Перебував у так званих батальйонах «Пятнашка» та «Восток».

Пізніше набрав певної публічної ваги та став рупором Донбасу і «ПВК Вагнера». У нього було півтора мільйона підписників. Він хизувався тим, що вбивав і ґвалтував. Свого часу мав відношення до українських військовополонених, він ввів своєрідну андеграундну тюремну субкультуру і він організував зґвалтування наших військовополонених.

«Тому він кармічно відповів перед українським народом. Ви пам’ятаєте той кафетерій в Пітері, підшефний «Вагнерам», і ту статуетку йому вручили у вигляді його погруддя, такого золотистого кольору. Він її взяв, там було 400 грамів термобару і він спрацював як бритва стосовно нього», – розповів Василь Малюк.

Василь Прозоров

12 квітня 2024 року в Москві вибухнув позашляховик Toyota Land Cruiser Prado, який належав колишньому співробітнику СБУ Василю Прозорову (1975 року народження, м. Бердянськ), який від початку російсько-української війни чотири роки шпигував на користь рф. Вибух стався щойно водій увімкнув запалювання.

Прозоров вижив: за інформацією ЗМІ, він отримав травми ніг, його госпіталізовано. За основною версією, в автомобілі спрацював вибуховий пристрій – епіцентр вибуху знаходився під місцем водія.

Василь Прозоров працював у СБУ з 1999 до 2018 року. Після звільнення він втік до росії, де 25 березня 2019 року дав пресконференцію, на якій зізнався, що був російським шпигуном. За його словами, з квітня 2014-го він абсолютно добровільно, за ідеологічними мотивами, сприяв спецслужбам рф в отриманні інформації про діяльність українських силовиків, зокрема в районі проведення АТО.

Чому зрадникам і колаборантам треба ходити й озиратися

Як ви могли побачити, декому з колаборантів і зрадників умовно пощастило й вони залишилися живими, хоча й не зовсім здоровими, після спроб їхньої ліквідації. Декого з одіозних посіпак окупантів, за попередньою інформацією, знищили їхні ж господарі. Можливо, лише після перемоги ми зможемо дізнатися, хто ж насправді доклав руку до голосних спецоперацій з ліквідації ворожих найманців: українські спецслужби, рух опору чи вони таки стали жертвами кримінального переділу влади між окупантами.

Низка ліквідацій польових командирів і представників окупаційної влади, які відбулися протягом 2016 – 2017 років на території захоплених рф районів Донеччини та Луганщини, з першого погляду логічно вкладаються у класику кримінальних розборок.

Тих же Мозгового, Дрьомова, Анащенка та Багіряна ліквідували у власних позашляховиках за допомогою закладеної вибухівки. За тією ж схемою стався замах на Плотницького. Проросійські бойовики тоді звинуватили українські диверсійні групи в організації цих вбивств, і навіть показали відео із зізнаннями людей, яких представили українськими шпигунами та виконавцями.

Чи є в цих звинуваченнях хоч частка правди, поки що невідомо. Однак варто враховувати, що до 2022 року і СБУ, і ГУР неохоче розкривали свою причетність до спецоперацій з ліквідації ворогів, оскільки міжнародна спільнота не сприймала війну росії проти України як справжню війну, а вважала «локальним конфліктом».

Повертаючись до аналізу найбільш нашумілих смертей представників донецьких сепаратистів, таких як «глава днр» Олександр Захарченко, ватажки бойовиків «Гіві» та «Моторолла», можна побачити ретельну підготовку до терактів, коли виконавці не покладаються на щасливий випадок, а прораховують усе до дрібниць. Зважаючи на ту кількість охорони, яка була наявна у всіх трьох вищезгаданих персонажів, можна стверджувати, що до цього причетні люди зсередини оточення. Тобто або хтось був завербований, або діяв глибоко законспірований агент, який не викликав підозр.

Те саме можна сказати й про підготовку ліквідації представників окупантів Луганщини «генерального прокурора» Горенка та «міністра внутрішніх справ» угруповання «лнр» Корнета: вся інформація, яка сприяла успіху спецоперацій, надходила з найближчого оточення.

Через деякий час після початку повномасштабного російського вторгнення українські спецслужби та партизани провели низку спецоперацій, наслідком яких стала відплата зрадникам. Вони діяли як на окупованих ворогом територіях, так і безпосередньо в росії. Тепер від СБУ та розвідників можна частіше почути подробиці про це. Яскравим прикладом є, наприклад, ліквідація Філіпоненка, Киви та Татарського, замах на Царьова та Прозорова.

Хай там як, але кожному, хто вирішив зрадити Україні й підтримати агресора, варто пам’ятати: відплату за злочини, здійснені проти незалежності нашої держави, отримає кожен. Що це буде – довічне ув’язнення чи смерть через випадковий вибух або постріл – покаже час.